Злива чужих емоцій
Стукотіла дощем у вікно
Злива чужих овацій:
І вітер, і сонце, і дощ..
Шибка її не впустила,
Міцна, мов скеля вона,
Та той, хто в вікно стукотів,
Сам побачив давно
Прозору, як льод на озерах, шибку
І крізь її товщину
Дзеркало свого відчуття
На самому дні..
2002
Злива чужих емоц й
© Copyright: Виолетта Йовович, 2012
Свидетельство о публикации №112050207229
Свидетельство о публикации №112050207229
Рецензии