Спогади
Ти знов явився увісні.
І пригадала мимо волі,
Часи нескладенної долі.
В минуле вороття нема,
У серці тільки біль німа.
Що рветься із грудей,
Та сльози капають з очей.
Несамовито я кохала,
У долі щастя я прохала.
Як горлиця все ворковала,
І радо ластівкой літала.
Мене носив ти на руках,
Кружляв у небі чорний птах.
На крилах він приніс біду,
Кружля над нами-"кру-кру".
І розійшлися навіка,
Між нами пролягла ріка.
Розмила люблячі серця,
Немає в ній мого вінця.
Зненацька обірвалась тятева,
Тебе на світі вже нема.
Нема в минуле вороття,
Даремно прожите життя.
Свидетельство о публикации №112050205549