Кілька років писала елегію
і з чорнилом ковтала образи.
Готувала на травах стратегії,
нерозчинні в нічному джазі.
Малювала піском, і тінями
рук тонкі візерунки химерні
запліталися у осінньому
ультра-блюзі украй відверто.
Розчинялась, як сон, в банальності,
захлиналась пекучим гнітом…
Засушилася до формальності
і понеслась життям над Світом.
Кілька років шляху розтрачено,
поцілунками не пройнятих.
Кілька сотень обійм пробачено,
їм нема кого вже чекати.
Кiлька рокiв писала елегiю
© Copyright: Диана Сушко, 2012
Свидетельство о публикации №112050202953
Свидетельство о публикации №112050202953
Рецензии