Словно желая ветками обнять,
Сирень росой плеснула на ресницы
Фронтовику у Вечного огня –
Она кропила грозные страницы.
Она смывала в этом взгляде грусть,
Что тишиною у мемориалов
Взлетает лепестками крови алой,
Горячей болью разрывает грудь.
Ту боль запеленала тишина,
Застывшая в степи у обелисков,
В цветах бессмертников и тамарисков,
Где смерчем над землёй прошла война.
Печали, боли памятный поток
Нарушил жаворонок нежной трелью.
Солдат увидел солнечный цветок –
Улыбку матери над колыбелью.
Жива земля и памятью живёт,
Трудом, заботой заживляя раны.
Спасибо ВАМ, РОДНЫЕ ВЕТЕРАНЫ,
Вас любит, помнит трудовой народ.
Шикарно, Нина! Прекрасное получилось произведение! И завязка придумана отличная (сирень смахнула росу на ресницы Ветерану), и слог великолепный, и ритмика прекрасная - великолепное исполнение! Читается на одном дыхании! Браво-браво, дорогая Нина! и еще раз браво! Мои Вам заслуженные аплодисменты! С удовольствием погрузился в Мир этого стиха! Кратко, сжато, ёмко, ярко! как салют!
С праздником! С Днём Победы!
Вдохновения Вам! Новых ярких находок!
С улыбкой и уважением,
Николай Сысойлов
Жива земля і пам’яттю живе
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2017/05/10/8022
***
Мов обіймаючи, щоб стерти біль земну,
Бузок плеснув на кожну з вій росинку
Фронтовику близь Вічного вогню.. –
Немов скропляв історії сторінку.
Немов змивав із погляду печаль,
Що з тишею сумних меморіалів
Звучала в серці плачем скорбних арій –
І болем ставила журби печать.
Той біль оповиває тишина,
Яка в степах навколо обелісків
Застигла сном кривавих тамарисків:
І сниться їм, що й досі йде війна.
Крізь біль журби, що в горлі наче ком,
Примаривсь журавлиний клин над гаєм…
Солдат побачив сонце над бузком –
Як усміх матері, що сина колихає.
Жива земля і пам’яттю цвіте,
Турботою загоюючи рани.
Спасибі! і низьки'й уклін – за те,
Що всіх нас захистили, Ветерани!
Николай Сысойлов,
10.05.2017
Рецензия на «Жива земля и памятью живёт» (Нина Плаксина)
"Солдат увидел солнечный цветок –
Улыбку матери над колыбелью."
В этих строках столько чувств, что и гранит замироточит. Спасибо, Нина Викторовна, от сына фронтовика.С глубоким уважением, Евгений.
Евгений Матвеев 2 01.05.2012 20:02
Жива земля и памятью живёт
© Copyright: Нина Плаксина, 2012
Свидетельство о публикации №112050100058
Свидетельство о публикации №112050100058
Рецензии
Шикарно, Нина! Прекрасное получилось произведение! И завязка придумана отличная (сирень смахнула росу на ресницы Ветерану), и слог великолепный, и ритмика прекрасная - великолепное исполнение! Читается на одном дыхании! Браво-браво, дорогая Нина! и еще раз браво! Мои Вам заслуженные аплодисменты! С удовольствием погрузился в Мир этого стиха! Кратко, сжато, ёмко, ярко! как салют!
С праздником! С Днём Победы!
Вдохновения Вам! Новых ярких находок!
С улыбкой и уважением,
Николай Сысойлов
**
Вам, дорогая Нина, посылочка №13 (счастливоее число!.. улыбаюсь..) - получите и распишитесь!
==========================
Жива земля і пам’яттю живе
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2017/05/10/8022
***
Мов обіймаючи, щоб стерти біль земну,
Бузок плеснув на кожну з вій росинку
Фронтовику близь Вічного вогню.. –
Немов скропляв історії сторінку.
Немов змивав із погляду печаль,
Що з тишею сумних меморіалів
Звучала в серці плачем скорбних арій –
І болем ставила журби печать.
Той біль оповиває тишина,
Яка в степах навколо обелісків
Застигла сном кривавих тамарисків:
І сниться їм, що й досі йде війна.
Крізь біль журби, що в горлі наче ком,
Примаривсь журавлиний клин над гаєм…
Солдат побачив сонце над бузком –
Як усміх матері, що сина колихає.
Жива земля і пам’яттю цвіте,
Турботою загоюючи рани.
Спасибі! і низьки'й уклін – за те,
Що всіх нас захистили, Ветерани!
***
Николай Сысойлов,
10.05.2017
=============
С ударениями
==========================
Жива' земля' і па'м’яттю живе'
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2017/05/10/8022
***
Мов обійма'ючи, щоб сте'рти біль земну',
Бузо'к плесну'в на ко'жну з вій роси'нку
Фронтовику' близь Ві'чного вогню'.. –
Немо'в скропля'в істо'рії сторі'нку.
Немо'в змива'в із по'гляду печа'ль,
Що з ти'шею сумни'х меморіа'лів
Звуча'ла в се'рці пла'чем ско'рбних а'рій –
І бо'лем ста'вила журби' печа'ть.
Той біль оповива'є тишина',
Яка в степа'х навко'ло обелі'сків
Засти'гла сном крива'вих тамари'сків:
І сни'ться їм, що й до'сі йде війна'.
Крізь біль журби', що в го'рлі на'че ком,
Прима'ривсь журавли'ний клин над га'єм…
Солда'т поба'чив со'нце над бузко'м –
Як у'сміх ма'тері, що си'на колиха'є.
Жива' земля' і па'м’яттю цвіте',
Турбо'тою заго'юючи ра'ни.
Спаси'бі! і низьки'й уклі'н – за те,
Що всіх нас захисти'ли, Ветера'ни!
***
Николай Сысойлов,
10.05.2017
Коллаж мой – на основе фото из интернета
Сысойлов Николай 10.05.2017 18:43 • Заявить о нарушении
С праздником! С Днём Победы!
Вдохновения Вам! Новых ярких находок!
С улыбкой и уважением,
Николай Сысойлов
**
Вам, дорогая Нина, посылочка №13 (счастливоее число!.. улыбаюсь..) - получите и распишитесь!
==========================
Жива земля і пам’яттю живе
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2017/05/10/8022
***
Мов обіймаючи, щоб стерти біль земну,
Бузок плеснув на кожну з вій росинку
Фронтовику близь Вічного вогню.. –
Немов скропляв історії сторінку.
Немов змивав із погляду печаль,
Що з тишею сумних меморіалів
Звучала в серці плачем скорбних арій –
І болем ставила журби печать.
Той біль оповиває тишина,
Яка в степах навколо обелісків
Застигла сном кривавих тамарисків:
І сниться їм, що й досі йде війна.
Крізь біль журби, що в горлі наче ком,
Примаривсь журавлиний клин над гаєм…
Солдат побачив сонце над бузком –
Як усміх матері, що сина колихає.
Жива земля і пам’яттю цвіте,
Турботою загоюючи рани.
Спасибі! і низьки'й уклін – за те,
Що всіх нас захистили, Ветерани!
***
Николай Сысойлов,
10.05.2017
=============
С ударениями
==========================
Жива' земля' і па'м’яттю живе'
===============================
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2017/05/10/8022
***
Мов обійма'ючи, щоб сте'рти біль земну',
Бузо'к плесну'в на ко'жну з вій роси'нку
Фронтовику' близь Ві'чного вогню'.. –
Немо'в скропля'в істо'рії сторі'нку.
Немо'в змива'в із по'гляду печа'ль,
Що з ти'шею сумни'х меморіа'лів
Звуча'ла в се'рці пла'чем ско'рбних а'рій –
І бо'лем ста'вила журби' печа'ть.
Той біль оповива'є тишина',
Яка в степа'х навко'ло обелі'сків
Засти'гла сном крива'вих тамари'сків:
І сни'ться їм, що й до'сі йде війна'.
Крізь біль журби', що в го'рлі на'че ком,
Прима'ривсь журавли'ний клин над га'єм…
Солда'т поба'чив со'нце над бузко'м –
Як у'сміх ма'тері, що си'на колиха'є.
Жива' земля' і па'м’яттю цвіте',
Турбо'тою заго'юючи ра'ни.
Спаси'бі! і низьки'й уклі'н – за те,
Що всіх нас захисти'ли, Ветера'ни!
***
Николай Сысойлов,
10.05.2017
Коллаж мой – на основе фото из интернета
Сысойлов Николай 10.05.2017 18:43 • Заявить о нарушении
Расписалась, Николай! Прекрасное, счастливое число переводов!
Как подумаю, в какое время это сделано, - восхищаюсь: ведь это не только увлечение темой или отношение к стихам, это ещё и мужество, и риск.
Храни Вас,Бог!
Нина Плаксина 10.05.2017 20:40 Заявить о нарушении
Как подумаю, в какое время это сделано, - восхищаюсь: ведь это не только увлечение темой или отношение к стихам, это ещё и мужество, и риск.
Храни Вас,Бог!
Нина Плаксина 10.05.2017 20:40 Заявить о нарушении
На это произведение написано 16 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.