"Море-море, мир бездонный, пенный берег волн прибрежных..."
Блаженствуя,я на піску лежу, Дивлюсь, коли: що це?
Стоїть вона: тоненькі руки, тоненька, і сама, на плечах хустинка-павутинка. О, миле ніжне, козеня!
Вітер дмухнув, зірвав хустинку, поніс до мене і закрила вона мені лице і скроні.
Я її в долоні взяв, тримаю.
Дивлюсь, а вже її нема.
Що це було, примара? Ні! Адже хустинка-павутинка на мені!
Я бережу її на згадку.
Хустинка-павутинка
© Copyright: Марина Мечта, 2012
Свидетельство о публикации №112043009870
Свидетельство о публикации №112043009870
Рецензии