Клянусь

Я бачу як минає день за днем,
Та як мені забути твої очі?
І ріжуть мою душу, мов ножем,
Ті спомини про темні ночі.

Їх провела я дивлячись  вікно,
І згадувала ніжні ті цілунки,
Як обіймав мене. Та всеодно,
Таких не хочу я дарунків.

Як цілував мене так палко,
Про все на світі забувала,
В ту мить мені було так жалко,
Ті миті, що без тебе змарнувала.

Усі хвилини, що з тобою провела,
Я безкінечністю вважала,
Але чому тобі не довела,
Що сильно так тебе кохала.

Забути хочу я тебе,
Проте не можу забувати,
А може кинути тебе?
Але я буду лиш страждати!

Я знаю, що моя душа
Загине без твоєї ласки.
Своє я місце на землі знайшла,
Прийми мене до сердця, ну будь-ласка!

Клянусь, я буду вірна завжди,
Від тебе не піду ніколи
І не скриватиму я правду,
Ніхто крім тебе не підкорить.

Як ми не будем разом я помру,
Бо ти - моє повітря і вода...
Клянусь, лиш за для тебе я живу!
Моя ти мрія головна...