І знову дорога далека чекає,
І скільки терпіння вона вимагає,
Й несеться мій поїзд у далечінь,
І плавно за ним тягнеться тінь.
Прокладена колія через міста,
Де всюди вирує різне життя,
Де, маючи, люди, купу проблем,
Вирішують безліч різніх дилем.
В дорозі поля мене зустрічають
І різнобарв'ям мене наповняють.
Милуються очі, а сердце стукоче,
Немов би на волю вирватись хоче.
***
© Copyright: Оксана Мыслович Чайкивська, 2012
Свидетельство о публикации №112043000354
Свидетельство о публикации №112043000354
Рецензии