Дякую тобі, за те, що я завжди з тобою,
Не граю у любов, а все насправді проживаю.
Дякую за те, що до кінця страшного бою,
Я є живим і бути їм довіку маю.
Дякую тобі, що в мене є завітна мрія,
І що вона тепер здійсниться не сама.
Дякую тобі, моя закохана дівчина,
За те, що туга стала менша та німа.
Дякую тобі, я це кажу тобі востаннє,
Ти знаєш все, про що я думаю тепер.
Дякую тобі, що зникло болісне чекання.
За те, що я тепер живий, що я не вмер.
Дякую
© Copyright: Ольга Алейникова, 2012
Свидетельство о публикации №112042908281
Свидетельство о публикации №112042908281
Рецензии