Я тобі дарував небо,
попіл серця свого дарував.
Та тобі це було не треба -
все, що мав я тоді і не мав.
Я тобі віддавав душу,
чим назавжди себе згубив.
Я гадав, що терпіти мушу.
Ні, не можу, кохання вже вбив.
Іди!Пробач мені всі мої сни.
Іди! Забудь всі спогади ясні.
Іди! Я не чекаю тебе, ні.
Іди! Тебе кохаю, ти іди!
Я тобі пробачав зради,
хоч не чув я твого каяття.
Я тобі надсилав поради -
знаки дивного сприйняття.
Ти уперше "Пробач" сказала -
Я тебе зрозуміти не зміг.
Туга сердце моє зв'язала.
Тільки я її не переміг.
Іди!Пробач мені мої слова!
Іди! Ти зрозумти не змогла.
Іди! Я більше вибору не мав.
Іди! Та знай, что я тебе кохав!
Иди!
© Copyright: Ольга Алейникова, 2012
Свидетельство о публикации №112042908270
Свидетельство о публикации №112042908270
Рецензии