Крiзь вiтер трепетно роcтуть...

Крізь вітер трепетно ростуть
Сріблясті крила -
                вірші Божі.
Пройти цю темну смертну путь
Лише його птахи поможуть.
Біль невимовності душі,
Нещастя, туга навпіл з кров'ю;
Усе згорить в єдину мить
У спаласі вогненнослова!


Рецензии
А й справді, згорають і біль, і туга, коли політ думки народжує новий вірш. Вітру вам для ваших крил! З теплом, Л.Ю.

Людмила Юферова   29.04.2012 18:38     Заявить о нарушении