Доброта

Вона  вже нікому  не вірила, та ніколи не довіряла своїх таємниць,при будь яких обставинах не видавала своїх переживань та  жахів .Тримала все в собі  так далеко , що сама інколи вірила в те, що насправді це не з нею відбувалося. Вперто віднікувалася до самої себе. Заставляла мовчати , навіть тоді коли пекло до самих кісточок,добиралося до самісінького сердця, але  зціпивши губи до болю, ніколи не здавалася. Я сильна... я все витримаю ...я ніколи не здамся...Вона ніколи не ділилася ні з ким своїми таємницями. А в неї було їх дуже  багато.Вона берегла їх у сердці у самих потаємних куточках. Вона нікому не довіряла. Жодна її подружка не знала її сокровенного та потаємного. Ніхто не знав її минулого,  всі запитання  які її задавали, вона так вміло переводила на іншу  тему, що всі зразу забували про те що хотіли запитати.У неї було багато подружок, вона була душою колектива.ЇЇ всі любили та захоплювались. З нею було легко, весело та просто.Вона завжди всіх підтримувала, а сама ніколи не просила допомоги. Вона все кругом встигала: діти, дім, сімя, робота. Їй притаманно було учитися та учитися. Ночами вона все гризла новий граніт науки, здобувала все нові дипломи. Для чого вони тобі, запитува- ли подруги.А вона у відповідь сміялася, я все хочу знати.У неї діти завжди були доглянуті, причесані. Вона їх водила на різні гуртки, шила  самі кращі костюми. Вони завжди були у перших рядах, самі кращі, самі найгарніші.Коли це ти все встигаєш - дивувались подруги.Треба тільки захотіти, і все зможете, відповідала вона їм. А сама дивувала їх все більше і більше.Вона хотіла успіти все в цьому житті, бути самим ідеалом, досягнути неймовірного. Вона стільки зусиль до усього докладала, інколи не вистачало сил, зомлівала від недоспаних ночей, але зібравши волю в кулак, обливши холодною водою, прокидалася, збиралася з думками. І знову усміхнена.....будила дітей, готувала сніданок,  бігла на роботу,поралася по дому,віддавалася з головою своїй сімї,зустрічала  друзів та дарувала свою доброту всім хто був поруч.