Вiршi-пiявки

Стомлений жарт.

…Висмоктують вірші, неначе ті п’явки,
 енергію з тіла. Я - зомбі тупий!
Вже «секонд-хенд-серце» зотліле, у вавках,
 повіки не можу підняти, як Вій.

З думок залишилась одна лиш «Помилуй…»
 і бігає колами у голові.
Та де вже той ангел-хранитель, що силу
 підносити б мав, мов снаряди нові?!

Осьо ж, на підході вже свіжі ідеї,
 які зачекався навколишній світ!
А я безпорадний, немов іудеї,
 що мовчки терпіли єгипетський гніт.

Отож доведеться безсило писати!
 І хай випадає із пальців перо,
та віршами я – уостаннє! – з гармати
 ударю! А там – хай приймає Харон

2012


Рецензии