Вiршi-пiявки
…Висмоктують вірші, неначе ті п’явки,
енергію з тіла. Я - зомбі тупий!
Вже «секонд-хенд-серце» зотліле, у вавках,
повіки не можу підняти, як Вій.
З думок залишилась одна лиш «Помилуй…»
і бігає колами у голові.
Та де вже той ангел-хранитель, що силу
підносити б мав, мов снаряди нові?!
Осьо ж, на підході вже свіжі ідеї,
які зачекався навколишній світ!
А я безпорадний, немов іудеї,
що мовчки терпіли єгипетський гніт.
Отож доведеться безсило писати!
І хай випадає із пальців перо,
та віршами я – уостаннє! – з гармати
ударю! А там – хай приймає Харон
2012
Свидетельство о публикации №112042709562