Стало листя жовте, полум’яне
Посивiли неба синi очi,
Вiтер гне дерева наче п’яний,
То свищить, то плаче, то регоче.
А земля промокла мов до нитки,
Грiеться пiд листячком опалим,
Вже не жде вона тепла нi звiдки,
Бо до неї осiнь завiтала.
Не сумуй, ще буде грiти сонце,
Ще всмiхнуться очi неба синi,
Ще заграе промiнь на вiконцi,
Та на срiбних нитках павутини.
Бо прийде до тебе знову лiто,
Тепле, тихе, та на жаль коротке,
Його любять i старi, i дiти –
Лiтечко, те бабине, солодке.
Бабине лiто
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112042703467
Свидетельство о публикации №112042703467
Рецензии
Усі вірші сподобалися, а цей особливо!
"Ще заграэ промінь на віконці,
Та на срібних нитках павутини" - яке прозоре бабине літо ...
З повагою, нехай Вам щастить!
Владислав Бусов 11.11.2014 17:33 • Заявить о нарушении
"Ще заграэ промінь на віконці,
Та на срібних нитках павутини" - яке прозоре бабине літо ...
З повагою, нехай Вам щастить!
Владислав Бусов 11.11.2014 17:33 • Заявить о нарушении
ще й намисто калини на долоні
Бабине вам подаруе літо.
Та дарма що сніг лежить на скронях
Бо дівчата Вам .дарують квіти ...Дякую за теплий відгук!На все добре!Л1д1я Л1сняк.
Лисняк Лидия 11.11.2014 19:10 Заявить о нарушении
Бабине вам подаруе літо.
Та дарма що сніг лежить на скронях
Бо дівчата Вам .дарують квіти ...Дякую за теплий відгук!На все добре!Л1д1я Л1сняк.
Лисняк Лидия 11.11.2014 19:10 Заявить о нарушении