Що, якби... з Мейира Шалева

Хіба керує всім не випадковість?
Це з неї й почалася наша повість!
Якби ти стрілась не зі мною – з іншим,
Кого б тоді вітав ранковим віршем?..

І, може, до самісінької ями
Я з іншою кохався б до нестями.
Чи вистачило б сил мені для слів,
Коли б в негоду іншу я зустрів?..

І файку*, що сподобалась тобі,
Коли б ото не я палив тоді,
А інший набивав тютюн у люльку,
Чи по столу качав з м’якушки кульку…

Твердіше щось казав, а може, м’якше,
Та шлях у долі бути міг інакший.
І з іншим кимсь – низеньким чи високим
Ти бажаний знайшла б, нарешті, спокій,

Якого із поетом не зустріти,
Чий мрійний дух блукає десь по світу,
Шукаючи притулку. Може з ним
Сміялася б ти сміхом не таким,

І, може, не такі б книжки читала,
Не ті газети вранці розгортала,
Не цих, а інших ти б гостей приймала,
Не ті слова б до друзів промовляла…

А уяви – я з іншою б зустрівсь
І покохав її, і одруживсь
Із тою, що дарує завжди спокій,
Втопивши в тиховоді синьоокій.

Я вірші б кинув – нащо їх творити?.
Так, випадок міг все життя змінити,
Якби твою не роздивився юнь я,
Якби в душі не виникло відлуння…

 
Якби не той бедлам, паперів стоси,
Якби не розплела ти мокрі коси…
І як би я тепер тобою марив,
Якби ту зливу не наслали хмари?..


*Файка (діалект) - трубка, люлька

Вірш з роману
«МОЯ РОСІЙСЬКА БАБУСЯ ТА ЇЇ АМЕРИКАНСЬКИЙ ПИЛОСОС»
Харків, «Фоліо», 2012

Meir Shalev
MY RUSSIAN GRENDMOTHER AND HER AMERICAN VACUUM CLEANER