***

Ася Бездушная
Кохання... Вічність...

Спогади... Журба...

Самотність... Тиша...

Ніч... Сльоза солона...

Рука тримає міцно олівця,

А я у мрій у вічному полоні

Я покохала... Всім наперекір

Його зелені очі незабутні

І слово перше ляже на папір,

Коли душа застрягне на розпутті

Чи покохаю я іще когось?

Отак, як цього сміла покохати?

Чи знала я, що я для нього "щось"?

Якесь сміття... Повинна ж була знати!

Та я ж не знала, а життя своє

Заради нього без вагань віддала б

Тепер кохання жевріє лише

А все одно кохала б і кохала...

Я віддалась коханню вся сповна

І принесла себе йому в дарунок

Та чашу горя випити до дна сама повинна...

Після - порятунок...


© Copyright: Ася Бездушная, 2012
Свидетельство о публикации №112042410949
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ася Бездушная
Рецензии
Написать рецензию
это что-то ураинких напевов с намёком для москалей!

Олеся Южная   24.04.2012 23:39   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Ася Бездушная