Коли прощання неминуче,
Коли зівянути весні,
То плачте очі та журітесь
Сумуйти тихо у ночі.
Моліться тихо з позаранку,
Щоб Бог молитви ваші чув.
Вклоняйтесь вітру,свіжим травам,
Щоб він ніколи не забув.
Співайте сонцю, ніжним квітам,
Танцюйте босими в росі,
Всміхайтесь сонцю ,всьому світу,
Він завжди буде з вами в сні.
Живіть весною без надії,
Не рвіть з кінцями все в душі,
Пробачте все, і не згасайте,
Щасливі будьте в своїм сні.
Коли прощання неминуче
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2012
Свидетельство о публикации №112042410132
Свидетельство о публикации №112042410132
Рецензии