Заховалась сивина в жовтому в1ночку,
Знову д1вчина блукала сама коло млиночку.
Розкидало небо сльози-кружельця в водичц1,
З нього ж деяк1 брин1ли на д1вчач1м личц1.
М1ж дерев, коло млина р1вная стежина,
Мокр1 коси, з сивиною, в1д дощу в д1вчини.
Дощ торкаеться до них та до 11 серця,
Заглядають до млина оч1- два озерця.
Сивий голуб, як вона, прилет1в до млину,
П1дсушились на лиц1 сльози вполовину.
Дощ приник, млинок журкоче,
Голуб пестить та гуркоче...
Може голуб доторкнувся, сивенький, до серця,
Адже кв1ти 1з в1ночку розцв1ли в озерцях.
Жовтий в1ночок
© Copyright: Стрикс Белая, 2012
Свидетельство о публикации №112042308283
Свидетельство о публикации №112042308283
Рецензии