А. А.
Він проходить крізь неї з подивом.
Озирається біллю вересня,
А вона на одному подиху
Задихається знов від вереску.
Зачитається на ніч віршами
І підійде до фото холодно.
Та нічого не можна вирішить,
якщо ти на підлогу - втомлена.
Вибігає зі сну на вулицю,
Ходить пошепки, плаче квітами.
Скоро, скоро цей день забудеться
І вона вже крізь нього - з криками...
21.04.2012
Вiн проходить крiзь неi
© Copyright: Анна Кириленко 2, 2012
Свидетельство о публикации №112042207807
Свидетельство о публикации №112042207807
Рецензии