Тут душа моя

Любовь Постникова
Зеленіють верби на широкім лузі,
в гаї, за рікою чути солов'я.
Зустрічаю край мій, де лишились друзі,
і світліє знову тут душа моя.

Дихаю тут вільно. Зустрічі з гаями,
сонечко привітне, теплий вітерець.
Походжу полями, рідними краями,
побреду до річки лугом навпростець.

Річечка сміється, ніжності шепоче,
Я стою на кладці, слухаю її.
Наче про дитинство розказати хоче,
в кожнім її звуці спогади святі.


© Copyright: Любовь Постникова, 2012
Свидетельство о публикации №112042207276
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Постникова
Рецензии
Написать рецензию
Завжди Вас стріне стара хата,
Чека,гукає рідний двір,
В обійми щирі візьме мати,
Хоча давно підводить зір...

Владимир Прохода   25.04.2012 00:59   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Володимире!
Чудовий експро!!!
З теплом душі,

Любовь Постникова   29.04.2012 16:00   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Любовь Постникова