Кляйнэ майнэ в жыдко проск

Мы но жудаСци малюйим.
Шкленка.
Лемпа.
Я зарос.
И ны хрена ны хоть света.
Ну! Да Мара Ж хто вж… Сам народ родНой. Выпыф – да й памЁр.

Всё в нас сена. Всэ солома. Ну, йищо йийцо Ш!
Гирка доля Вани шэльмы Жь. Жинка быс срачно вш.

Мару-мрию я про гирлу! Скрыпка аж хрась-змофч.
И но шыз чы бомж чорть видь як  гаж на як похож.

Марцыпаный давш О Ш панны!?
Ейця – гутва О Зь!
Зном повзэмо до тый склянкы: э…а…гад! НальЁшь?

УкраИна, земле мыла!
ЕК жэ ты жывёш?
Ныужэ ужэ й мартышка липшя зя волошк?

Неузо аз домовыный 40 гытё во вж? Да, Марчук малюЕйць дывно.
Хоть ляжысь з йим ф гроп.


Рецензии