Моє каяття носить мов імла мною,
Твоїм первоцвітом, твоїм дивним світом,
Тиим, що на розкоссі, сквітчаним в волоссі,
Та колише вітер, що завис у просі.
Вітер розпускає думки моєї зграї,
Ті, що проливає соловейко в гаю.
П'янючої пісні, тої, що провисне
В муках і бажанні, сповідях до рання...
Дощ шумний довкола,
Мов малює кола
Сліз моїх пропащих,
Що кружляють в тихім
Листі золотистім
З уст твоїх гарячих.
Я хотіла чути
Почуття, що плаче,
Та все закликає
До рідного краю.
Того що зі мною
Коли ти в печалі
Мучаєш до краю
Душу мою в'ялу.
Перше переживання
© Copyright: Морський Спалах, 2012
Свидетельство о публикации №112042206258
Свидетельство о публикации №112042206258
Рецензии