Чи день, чи ніч... Нема нічого.
Лише бездушна напівтьма,
Де він один, і ти сама...
Чи сміх, чи плач... Чи крик до Бога...
Болить душа, у ній самотність
Царює місяцем вночі,
У груди мороком б'ючи,
Так, ніби кличе в безтурботність...
У миті ті де він був поруч,
Туди... Але нема... нема...
Розлука-відьма крадькома
Праворуч розвела й ліворуч...
Серед людей мов у безлюдді,
З розбитим серцем ти живеш...
А він? Щасливий? Так... А вже ж...
Бо інший вогник має в грудях.
Він одягнув чернечу рясу,
Життя у мантію сховав...
І серце Богові віддав...
Та все ж... сумує час від часу.
Чи день,чи ніч... Усе минає...
Але кохання не мина...
І він один... і ти одна...
А разом? Там... за життєкраєм...
2012
Разом...
© Copyright: Андрей Владимирович Нестеров, 2012
Свидетельство о публикации №112042108149
Свидетельство о публикации №112042108149
Рецензии
Вірш вразив надзвичайно... Хіба можна за чернечою рясою сховати живе серце? Ніяка віра не погасить вогонь кохання... І навіщо його гасити? Господь дав людям цей дар і його потрібно берегти і ним потрібно дорожити.
Вера Кухарук 16.05.2012 17:14 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 16.05.2012 17:14 • Заявить о нарушении
Такi дуже зворушливi вiдгуки до моїх віршів. Дякую.
Андрей Владимирович Нестеров 17.05.2012 00:28 Заявить о нарушении
Андрей Владимирович Нестеров 17.05.2012 00:28 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.