Буде весна
після зими,
як Помпею.
В небі порожньо.
Вітер свище про головне,
підіймаючись вище
за скелі,
на Кассіопею,
віднесе всі слова
і у вірності
їм присягне.
Нам казали,
що буде весна
і відновляться сили,
покалічені строфи
здіймуться потоком
із гір.
Але нині слова,
як траву на газоні
скосили.
То ж не сила тепер
мордувати папір.
Їм наспівує вітер,
настояну сном,
колискову
десь далеко у вежі,
що стоїть
на молочних шляхах.
-Будеш гріти в долонях
блакить волошкову?
-А давай,
ще ж лишається
зміст у рядках.
Свидетельство о публикации №112042105229
Від себе тільки хочу додати, що Ви надзвичайно талановита людина.
Дякую Вам дуже.
Веточка Вишни 01.05.2012 20:05 Заявить о нарушении