Протяжний свист...
Чи, може, вітер віє?
То вверх, то вниз
шугає птах-душа.
Крізь цілий вік
співає, плаче, мліє,
Бентежить ніч,
мандрівників ляка.
Та й там вгорі,
в пронизливому вітрі,
В холодному промінні
синіх зір,
Пройме її
маленька крапля світла,
Твоє вікно,
що манить до сих пір.
Свидетельство о публикации №112042103347