Не зовеш, ачей забула...

Не зовеш, ачей забула:
Дні минулись весняні.
І надієчка сутула
Вже давно не на коні.

І тривожить ока просинь
То волога, то туман.
Дуже жаль, що пізня осінь -
Найпечальніша з оман.

Правда, сонечко ще гріє
І душа зліта увись,
І не стерлись крила в мрії...
Все, як в юності, колись...

20.04.2012


Рецензии
не забула, не забула,
мій коханий, вір-не- вір...
я твоє серденько чула,
як минала нині двір

я тобі на стежці гілку
залишила із верби,
а почую лиш сопілку
згадую тебе завжди...

крає душу спів той ніжний,
вабить і зове в той час,
де цвіт вишні білосніжний
повінчав навіки нас

======Вячеславе, неможливо без хвилювання і трепету читать Ваші вірші.

Дяже дякую Вам за красу і чарівність.
Любові, наснаги, щастя!
З теплом і ніжністю,-
Таня.

Веточка Вишни   05.05.2012 14:28     Заявить о нарушении
Танечко, чудовий експромт...Люблю Вашу лірику...

Вячеслав Романовський   06.05.2012 17:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.