Кетяг калини
Зелененький листочок, мов руту.
Бідне серденько в Селище лине...
П'ю мелодію напівзабуту.
А калинонька пишна зелена
У матусеньки біля криниці.
Мов сльоза, в ній водиця студена,
Голуба, наче в мами зіниці.
Присідаю скраєчку лавчини,
Бо криничка таки глибока.
Від порога ведуть стежини
І дорога у світ широка.
Спогад теплий... лунає пісня...
І мелодія лине краплиста.
Наша зрілість - жоржина пізня.
Сміх бринить, мов водиця чиста.
Свидетельство о публикации №112042100250
Дякую Вам.
Веточка Вишни 01.05.2012 19:51 Заявить о нарушении
Вера Кухарук 01.05.2012 20:14 Заявить о нарушении