Шепетiвка моя

Шепетівка  моя,
Смак життя дарувала,
І вела в майбуття
Мудро нас,    як могла.
Про усіх пам’ятала,
Та людей шанувала,
Нам  тепло дарувала,
Та довкола ліси  зберегла.

Наче  ненька  вона,
Своїх діток любила,
Річка Гуска текла,
Ще з далеких часів,
Від біди рятувала,
Рідний край чарувала,
Ніжним  запахом дивним,
Яблуневих садків .


Тут своя Верховина,
Та пейзажі Шанхаю…
Та кар’єри гранітні,
Наводять на роздуми нас.
Та  дівчата  тендітні,
Краєвиди блакитні,
Люди праведні, рідні,
Явно це без прикрас.


Шепетівка моя,
Рідне місто вітают лелеки,
Душа ніжна твоя,
Дивовижні, як Світ   небеса,
Рушники вишивані,
Та казкові місця  мальовані,
Небокраї прекрасні,
Неповторна Господня  краса.


Автор Геннадій Сівак.
20  квітня  2012 року.


Рецензии
ГЕННАДІЮ, ЯК ШВИДКО ВИ ВІДГУКНУЛИСЯ НА НАШУ З ВАМИ РОЗМОВУ! СКІЛЬКИ В ВАШІЙ ДУШІ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ! ХАЙ ВАМ БУДЕ ДОБРЕ!
З повагою

Вера Кухарук   22.04.2012 01:34     Заявить о нарушении
Віра!
Дякую щиро!
Бережи Вас Господь!
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   22.04.2012 15:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.