Постріли, хвилина мовчання…
В цій тишині ти сам не свій,
Бо твоє життя – це надбання,
Це жертви рідних дідів.
Букет тюльпанів пишний,
Червоний, мов рідна кров,
Я покладу на мармурові плити,
Мов пам'ять та любов…
А ветерани сльози витираючи,
Дивляться на маленьких діток.
Їх серце кров’ю обливається,
Їх надія на пам'ять цих юних квіток.
Тож бережімо пам'ять і серця
Тих, хто за нас життя хотів віддать.
Наша повага і любов для них дорожчі вінця,
А щирі сльози не гірші за медаль.
Медаль
© Copyright: Тори Мальцева, 2012
Свидетельство о публикации №112042006785
Свидетельство о публикации №112042006785
Рецензии