Як тi гори i плай, i смерека...
Між каміння неспинна ріка,
Ти для мене захмарно далека.
І ця відстань одверто ляка,
Як покора твоя непокірна,
Твоїх уст не надпите вино...
Ти земна, а така неймовірна,
Хоч про тебе все знаю давно.
Ти і гріх, і пречиста молитва,
Нездійсненні бажання мої.
Безуспішна за часом гонитва
Поверта в нетутешні маї,
Щоб забулися плай і смерека,
І ота між каміння ріка...
Біля серця захмарно далека,
І від нього чомусь не втіка...
20.04.2012
Свидетельство о публикации №112042006021
І ота між камінням ріка...
Поза часом самотній лелека.
Ще від себе ніхто не втікав...
Вітання від плаїв, смерек та Прута!
Ольга Глапшун 08.05.2012 18:35 Заявить о нарушении