Клавка та Килина

Сидить Клавка біля дому,
На лавку схилилась,
Піджидає якусь жертву,
Щоб повеселитись.

Про політику, аякже,
Це ж на першім місці,
Всі новини обсмоктати,
Обплювати ближніх.

Воно, як-то, ввійшло в моду,
Все від депутатів,
Вони ловко так навчили,
Народ «посилати»…

А народ талановитий,
Хоть не вчивсь як треба,
Все хороше у кавичках,
Навчився миттєво.

Клавка жінка раховита,
Не пролетить куля,
Любить гроші рахувати,
І свої і кума.

Вона знає, хто що робить,
Хто з ким спав учора,
Що він їв і де напився
Даром самогону.

Працювала на заводі,
Сидить тепер плаче,
Заробила балалайку,
Дві струни впридачу.

Пенсіонним, як мандатом,
Тиче всім під носа,
Мульку пре на депутатів,
Каже, їсти хочу.

Тобі, Клавко, їсти вредно,
Кажуть депутати,
Ти багата, а ми бідні,
Пора вже це знати.

Розізлилась наша Клава,
Прибавляє газу,
Одним  словом, много честі,
Тобі, Клаво, кажу.

Поговоримо про інших
Ми про язикатих,
Про Європу, незалежність,
Тут бабів багато.

Ось Килина зарулила,
Товста, як копиця,
Посадила на скамейку,
Свої ягодиці.

Простягнула свої шасі,
Познімала капці,
Дістає мішок з насінням,
І давай плюваться.

Почала вона з сусідів,
Перейшла на Раду,
Обплювала всіх обранців,
«Тушок» обсміяла.

Поділили Україну,
Порвали на шмаття,
Гроші вивезли в офшори,
Шулери прокляті.

Ти не сердься, Киля мила,
Сама винувата,
Ти згадай своїх обранців,
Як агітували.

Що, забула, мила Киля,
Як голосувала?
Продалася ти на гречку,
Щоб вона пропала.

Тепер стоїш,просиш їсти,
Щоб не похудати,
Подивися ти в люстерко,
Тобі вредно жрати.

Депутатам тебе жалко,
Годі вже й казати,
Будеш знати, як за гроші,
Свору обирати….

                О.К. 2012р.