По весні а ні хмаринки,
По весні а ні краплинки,
Зажурилося село,-
Як пороблено на зло.
Люд звертається до Бога
Та благає помочі,
Щоб вкрутив він бісу роги
Й дав кінця цій повісті.
Та даремно,знать,звертались-
Лихо не загоїлось;
І до храму всі попхались,
Щоб молебень скоїли.
Перед церквою охоче
Стали люди купою.
Вийшов тут до них панотче
З річчю дуже слушною:
"Щоб дійшла до Бога вістка
І збулось намріяне"-
Каже він - "Ось шапка звісна
Для грошей неміряних".
Як заглянув в шапку зблизька
Піп та й розпечалився:
"За такі то грошенята,
Як маленькій кіт наплака,
Дощ не тільки не побризка -
Й небо не похмариться".
Посуха
© Copyright: Владимир Кабузенко, 2012
Свидетельство о публикации №112041908952
Свидетельство о публикации №112041908952
Рецензии