КВМ
Завернув до кума до кум,
Як завжди годиться,
Бачить кум від тяжких дум,
В садку, чомусь журиться.
Він з усмішкой повів мову
«Чому зажурився»,
«Та таке є, брате кумцю,
Синок народився»,
«Так чому кумцю милий,
підпираєш тина,
мерщій за горілочкой,
та прильємо сина»,
«Та воно то кумцю так,
Та не краща днина,
Бо що син народився,
дізналась дружина».
Узнала дружина
© Copyright: Владимир Кордик 2, 2012
Свидетельство о публикации №112041804190
Свидетельство о публикации №112041804190
Рецензии