Г. Замзі
Мої почуття міряти датами «до»…
Рубці на календарі і чорніє «після»
Шумом вокзалу і цяткою на видноколі…
Люба, у мене очі слізьми беззахисно голі…
І літрами тамувати твоє ім’я,
І викурювати твій запах затяжками дурі
З тим, хто знав тебе гірше за мене (проте мене знав краще від тебе),
Він вийме твоє серце із моїх ребер.
Одного ранку скінчиться моя пам’ять.
Одного ранку закінчишся ти в столиці…
Люба, в тобі застрягли мої зуби –
Витягни.
Надто грубий… твій… любий.
iбо
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112041811779
Свидетельство о публикации №112041811779
Рецензии