Та все ж таки до тебе думка лине

Тамила Григораш
Хоч час так швидко незворотно плине,
Невпинно поглинає за роками рік...
Та все ж таки до тебе думка лине,
Я лиш з тобою поєдналася навік.

Твій образ назавжди закарбувався
В палкому серці та в зворушеній душі
І в пам"яті моїй один лиш ти зостався,
Лише тобі присвячую вірші...

Мабуть не зможу вже тебе забути,
Хоч намагаюсь - марно повсякчас...
Можливо саме так і має бути,
Коли кохання вперше поєднало нас...

Бо хто ж спромігся врешті подолати
Свої найперші, найщиріші почуття;
Наважився в собі себе ж зламати
Й натомість все ж отримав забуття?

Я ж не змогла і вже мабуть не зможу,
Час безпорадно поглинаючи життя
Не врятував мене на тінь тепер лиш схожу...
Та все ж залишив згубні почуття...


© Copyright: Тамила Григораш, 2012
Свидетельство о публикации №112041700967
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Тамила Григораш
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Тамила Григораш