Молитись буду, та вiзьму ще пiст...

Як тисне серце... Смуток невгамовний!
Не хочу більш дивитись у ту даль.
Чекали всі на те незнане, нове,
Не дочекались, в серденьку печаль.

Що будували - не добудували,
Той комунізм пішов у далечінь.
А як же ми на нього смакували?!.
Заходить серце... Серденько, спочинь!

Чи буде в нас оте життя-перлина?
Невіра вже у душі увійшла.
Коли минеться вся лиха година,
Це горе добереться таки дна?

Коли його у нас в житті не буде,
А очі наші висохнуть від сліз?
Терплячі наші українські люди... -
Молитись буду, та візьму ще піст.
                17.04.2012

Відгук на:http://www.stihi.ru/2012/04/12/6287.
Картина iз Яндекса.


Рецензии