Ми не помiтили коли...

Фиолетта
(вірш покладено на музику, вийшла пісня)
             ***
Ми не помітили, коли
До міста тихо вкралась осінь,
І те, що врешті,– ми на «ви»,
І про пробачення не просим.

     Я попрошу своїх  дощів
     Пролитись зливою  над  містом,
     Гранітних,  втомлених  левів,
     Щоб  не  дали  спалити  листя.

             Я у ліхтарника  візьму
             На добру  пам’ять тепле світло,
             Його в волосся  заплету
             І повертатимусь у літо.


Я сяду в зоряний  трамвай,
Коли  на  вулиці безлюдній
На дивне ехо: «Зачекай!»,
Хтось відповість: «Так  краще буде…»

     Нічний трамвай мене помчить
     У  парк, де  хазяйнує  липень,
     Я  лиш  оглянуся  на  мить,  -
     …на руки, що тримають квіти.
               
 Я надішлю шматочки снів
 І запах меленої кави…
 Я  попрошу своїх левів,
 Щоб Вас вони охороняли.


© Copyright: Фиолетта, 2012
Свидетельство о публикации №112041609900
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Фиолетта
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Фиолетта