Майже звикла вдихати повітря, сповнене попелу.
Не кашляти, не душитися, не нарікати.
Та й одержимою стала, напевне, зопалу.
Втративши пильність, незмінно втрапиш за грати.
Майже звикла не лікувати безсоння.
Як антидот – о першій наступний різновид чаю.
Пишу епітафію стислу собі босоніж,
та кожен світанок невпинно її стирає.
Майже… так, що трохи не вистачає до чого-небудь,
трохи менше якоїсь напівсталої міри.
І, по суті, нічого більше уже й не треба,
тільки вдосвіта строки, чомусь, вигорають пунктиром…
Майже звикла вдихати повiтря, сповнене попелу
© Copyright: Диана Сушко, 2012
Свидетельство о публикации №112041607400
Свидетельство о публикации №112041607400
Рецензии