Знову прийде солодка осінь,
Тихий шелест розбудить тінь.
Я тебе не забула і досі…
Ти залишився в серці моїм!
Дивно… Доля нас розлучила.
Пам’ятаєш, клялись: «Назавжди!»
Я до болю тебе любила…
Залишаючи в серці сліди.
Та нехай. Все проходить! Минає…
Мудрий час забирає своє.
Тільки нас вже з тобою немає…
Лише спогад щасливий є.
Знову прийде яскрава осінь,
ЇЇ подих окрасить світ!
Я тебе не забула і досі.
Ти - минуле у пам’яті літ!
Пам ять
© Copyright: Марина Бутенко, 2012
Свидетельство о публикации №112041606351
Свидетельство о публикации №112041606351
Рецензии