Стою я на поверхні злої лави,
Зникає в вирі тут людське життя,
Немає в долі іншої забави,
Ніж нас труїти болем й каяттям.
В очах знайомих бачу страх і сором,
Пусті слова лунають в знак брехні,
Навіщо цей фальшивий подих волі?
Якщо насправді душі всіх сумні.
Земля спустіла,люди обідніли,
Моральний і культурний світ помер.
Серця сучасників назавжди почерствіли,
Яке ж майбутнє буде в нас тепер?
ДОЛЯ
© Copyright: Марина Бутенко, 2012
Свидетельство о публикации №112041606159
Свидетельство о публикации №112041606159
Рецензии
Який чудовий вірш! Мені так подобається твоя поезія! В ній стільки почуттів... Дуже гарно
Ольга Апис 20.04.2012 12:40 • Заявить о нарушении
Ольга Апис 20.04.2012 12:40 • Заявить о нарушении