Ти відійшов уже в моє минуле,
Неначе спогад із прожитого життя,
Немов година, що недавно промайнула,
Тобі тепер немає вороття.
З тобою разом відійшло й кохання,
Оте велике, щире почуття,
Йому на зміну прибуло бажання-
Бажання відірватись від життя!
Забути все і полетіти в небо,
Торкнутися безмежної краси,
Зостатись там навіки, а до тебе
Не повернуся більше, не проси!
І ця сльоза, краплинка непомітна,
Залишиться тобі, як талісман,
Про вічну пам'ять світлого повітря,
Де буду жити я тепер сама!!!
Минуле
© Copyright: Марина Бутенко, 2012
Свидетельство о публикации №112041606063
Свидетельство о публикации №112041606063
Рецензии