Застигли слова на гарячих вустах,
Думки поспішили у світ потойбіччя.
Останню сльозу переслідував страх,
А мрія рожева померла навічно.
Нехай це і сумно й печально тепер,
Та ми вже не будемо разом з тобою,
У світі кохання із нас хтось помер,
А хтось тихо злився з страшною журбою….
Не здамся я тіням похмурого дня
І далі ступатиму впевненим кроком,
В щасливе моє самостійне життя,
Де ти будеш пройденим вчасно уроком!
Пройдений урок
© Copyright: Марина Бутенко, 2012
Свидетельство о публикации №112041606048
Свидетельство о публикации №112041606048
Рецензии