За що ми гинули, брати?
За що боролися, я і ти?
Ми молоді були,кохали
Коханій вірить, обіцяли.
Змінив нам все один приказ,
Ми стали м’ясом на показ,
Якщо є пекло,в нім казан,
Пекельна з жахом, цей Афган.
Це була бойня, не війна,
Рідні по серцю ніби рана,
Довкола трупи, м’ясо, кров,
Там друг і брат, завжди готов,
Товариша прикрив спиною,
Там сивий ти виходиш, з бою.
Закриєш очі лиш на мить ,
Як привид біль, душа не спить,
В якій ти псих і знов щоб жить,
Молебень Богу, хай щастить.
А вдома кожного кохана,
Поклони б’є з сльозою мама,
А в папи голова геть сива,
Так жде рідня додому сина…
КВМ
Там жде р дня...
© Copyright: Владимир Кордик, 2012
Свидетельство о публикации №112041604327
Свидетельство о публикации №112041604327
Рецензии