В безтурботне дитинство полину я знову...
свого щастя підкову
І промовлю тихенько
чарівні слова...
В безтурботне дитинство
полину я знову,
Де батьки молоді
і бабуся жива,
Де дідусь мій у блюдце
гарячого чаю
Підливає із чашки,
посміхнувшись у вуса...
Я пограюсь із братиком
і почекаю,
Доки прийдуть з роботи
татко й матуся.
Пригорнуся до них.
Найрідніші долоні
По голівці погладять.
Тато візьме на руки —
Я щаслива така
у обіймах-полоні
І у грудях серденько
від радості стука...
В безтурботне дитинство
я думкою лину,
Де батьки молоді
і бабуся жива,
Де не гірко душі
від причастя-полину,
Бо із рідних ніхто
ще не ліг в домовину
І скорботно із вуст
не злетіли слова...
Свидетельство о публикации №112041603483
Тетяночко , дякую ,проникливо так ...
Татьяна Кострица-Мереуца 30.01.2013 01:02 Заявить о нарушении
Татьяна Каминская 30.01.2013 17:07 Заявить о нарушении
З повагою ,
Татьяна Кострица-Мереуца 30.01.2013 17:17 Заявить о нарушении