Чи є на світі те кохання?
Чи скрізь лиш сум,зітхання?
Я вже не пам'ятаю відчуття
Коли ти був мій,а я твоя.
Тих слів, які казав у пристрасті до мене,
Смак твоїх губ,що залишали ті знамена.
Твій запах,подих,дотик вій
Душі моїй ти знов навій.
Я пам'ятаю наші ночі,
Твої веселі,ясні очі.
Твої уста,твої слова;
Та кажеш ти на все : "Дарма,кохання в мене вже нема!"
Та знай-я вільна!я твоя!
Хоч я у путах і чужа-в душі навіки я твоя.
Лише твоя
© Copyright: Светлана Степаненко-Пройденко, 2012
Свидетельство о публикации №112041601395
Свидетельство о публикации №112041601395
Рецензии