чомусь не чути...
Важким буде перший крок,
По дорозі, що веде до тебе.
Засумує місяць в ніч,
Нас залишить віч-на-віч
Уві сні, мабуть воно так треба.
Чую дивовижний сміх,
Відвести очей не зміг,
Та у двері квапиться світанок.
Цілий день чекаю я
Ніч, прошепочу: «Моя»,
Але знову зникнеш ти під ранок.
Поцілунок, лише мить,
Серце раптом затремтить.
І мені ніколи не забути
Лагідні твої вуста,
Ти наснилась неспроста,
Тільки в день твій сміх чомусь не чути...
Свидетельство о публикации №112041409552
Ольга Заря 2 16.02.2014 19:34 Заявить о нарушении