Душа
У верболозах, поміж віт,
Мов птах вчепилася душа.
І кличе вітру, і шепоче,
Немов у небо поспіша.
А вітер віє… Вітер хоче
Допомогти, її спасти,
Та не пускають вербні коси,
Сплелись з волоссями душі….
…І літо зовсім пожовтіло,
І запах вітру вже змінивсь.
Та не пуста її надія
Летіти вдалечінь кудись.
Туди, де сонце, де хмаринки,
Де птах у вирії літа,
Де безкінечно і блаженно
Паритиме моя душа…
Душа
© Copyright: Лика Лира, 2012
Свидетельство о публикации №112041400726
Свидетельство о публикации №112041400726
Рецензии