Присвята Шевченко
Що жив поет великий на землі,
Що в Україні він не тільки існував ,
Він нею жив,її він відчував.
Як рідну матір,Рідну Батьівщину,
Не забував не на одну хвилину,
Про неї він писав і говорив,
її він малював ,її любив.
І у найтяжчу,найскрутнішую годину,
Він серцем не залишив Україну,
Заради українців ,волі й щастя,
Він ,все що ,міг робити намагався.
Нехай же він лежиь у домовині,
у мене в серці він завжди живий,
Прийду я до Тараса на могилу,
I все про Україну розповім.
Я розповім про долю Батьківщини,
Про силу волі,український дух,
Години радості і бідності години,
Про незупинний український рух.
Прийду я до тараса на могилу,
I гілочку калини принесу,
Червоної прекрасної калини,
I ще не раз до нього я прийду!
2012
Свидетельство о публикации №112041407058