Читаю думки, почуття;
Спиняє серця біг
Холодний подих небуття,
Що зупинити я не встиг.
Немає з пекла вороття,
Бо кожен крок – то біль.
Гарячих вуст злиття:
Порожнє серце, не постіль.
Пробач, коли болить:
Не зміг спинитись вчасно.
Сумління моє спить,
Давно воно вже згасло.
За колом коло – порожнеча.
Де кожен рух назад –
То тільки втеча
Від сутінків в сльозах.
Маленьким кроком за тобою
Я хочу йти, нещасний,
Спиняючи повільною ходою
У грудях подих власний.
Спить
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041306155
Свидетельство о публикации №112041306155
Рецензии