Янгол

Лунає спогадом твоє ім’я:
Країна мрій та забуття.
І поруч буду вже не я,
Бо починається нове життя.

Полум’я надії ще не згасло,
І сонце грає світом почуттів.
Робила висновки завчасно,
Щоб гострих оминуть кутів.

Лякає посмішка, бо вже забута:
Я добре знаю, що за цим,
Бо досвідом болючим то здобуте –
Я жертвував заради неї всім!

За плечима маєш крила,
Бо янгол ти, забутий всіма.
Це мармуром прикрашена могила
Людьми-бо добрими, не злими.

Це перша помилка в житті,
Що я пішов, не дав надію,
І ти залишилась насамоті,
Плекаючі забуті мрії.
 


Рецензии