Гірка на смак розмова,
Мов полин, то й гірша,
Та слухаю тебе я знову,
Бо солодко говориш вірші.
Торкаюся голіруч почуттів:
Занадто вже висока тут напруга.
Пройти крізь вирій тих світів,
Що звуться ліками від туги.
Безнадійний я романтик,
Та розум маю про запас:
Живе в кишені практик,
Що дбає потайки про нас.
Моє яскраве, дивне відкриття,
Воно зі мною тільки грає.
Диктує кожну думку почуття
Та подих потайки вбиває.
Нічого не прошу, бо маю
Все, чого душа бажає.
На диво більше не чекаю,
Бо воно вже не вражає.
Романтик
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041306011
Свидетельство о публикации №112041306011
Рецензии